Методична робота

Апостроф. Тренувальні вправи 

Конспект уроку з української мови у 5 класі

Тема: Апостроф. Тренувальні вправи.

Мета:  формувати вміння правильно писати слова з апострофом, збагачувати словниковий запас, розвивати уважність, спостережливість, навички правильної вимови слів з апострофом і без апострофа, виховувати пошану до українських національних традицій.

Тип уроку:    урок формування знань, умінь і навичок.

Обладнання: О. Глазова, Ю. Кузнецов «Рідна мова: Підручник для 5 класу» (Київ, «Педагогічна преса», 2005), роздавальні картки, ілюстрації на теми «Зима» й «Весна».

Випереджувальне завдання: Розіграти діалог Зими й Весни, використавши слова з орфограмою   «Уживання апострофа».

Епіграф:

                                                                  Свято Стрітення Зими

                                                                  з Весною - це чарівна казка

                                                                  нашої старовини, дорога поезія

                                                                  нашої Батьківщини.

                                                                           За Олексою Воропаєм

Хід уроку

         І. Організаційний момент.

         ІІ Повідомлення    теми, мотивація навчальної діяльності.

ü Слово вчителя.

         Із сивої давнини,Ю коли сонце, втомившись за день, лягало спати, а місяць та зорі оберігали землю від пітьми й мороку, коли в лісах жили мавки, а в ріках водилися русалки, прийшло до нас чудове свято Стрітення – свято зустрічі Зими з Весною. Пізніше поєдналося воно із християнським святом зустрічі  праведного Симона з немовлям Ісусом. І як чудовий сплав – залишились нам поетичні повір’я, легенди, обряди, про які ми сьогодні й розмовлятимемо, удосконалюючи свої   вміння й навички у вимові й написанні слів з апострофом.

ü Запис у зошити теми уроку.

         ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

ü Вибірковий диктант. (За техн. опрац. дискус. питань – метод «Прес».)

·        Виписати слова з апострофом, пояснити їх написання правилом, усно дібрати    ще кілька слів на це ж правило.

1.     Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі – жди ще стужі.

2.     Морозяне й тихе надвечір’я на Стрітення віщує теплу весну.

3.     Вітряна погода на Громицю – тривожна ознака.

4.     На Стрітення з’являються білі хмари – на щедрий урожай садовини.

5.     Багато снігу ще лежить на Стрітення  - духмяні будуть короваї.

6.     На Стрітення капає зі стріх – на Лук’янів день з вуликів мед капатиме.

         ІV. Формування вмінь і навичок.

ü Конструювання слів. (За     технологією кооперативного навчання – робота в парах).

·        До поданих слів дібрати споріднені, які пишемо з апострофом. Записати ці слова. Обґрунтувати вживання апострофа.

         Група 1. Двір, їхати, віра.

         Група 2. Гора, ятрити, кропива.

         Група 3. Верба, полива, Трава.

ü Моделювання словосполучень. (За техн. Кооперативного навчання «Два – чотири – усі разом».)

·        У словосполученні замінити виділене слово іншим з орфограмою «Уживання апострофа». Утворене словосполучення записати. Наприклад: густий дощ – рясний дощ.

         Група 1. Яблуневий аромат - п’янкий аромат; дзвінка пісня - солов’їна пісня; розпушена земля - м’яка земля.

         Група 2. Запашний хліб - духмяний хліб ; невиразні зорі - тьмяні зорі; черства душа - кам’яна душа.

         Група 3. Темно-червоний захід сонця – багряний захід сонця; кудлата хмарка – кучерява хмарка; червонобоке яблуко – рум’яне яблуко.

ü Фізкультхвилинка.

ü Вибірковий диктант. (За технологією кооперативного навчання – робота в малих групах.)

·        Виразно прочитати, виписати слова з вивченими орфограмами, пояснити їх правопис. Підкреслити орфограми.

         Група 1.    Весна прийшла так якось несподівано!

                            Зима стояла міцно до пори.

                            Вітри війнули з півдня. І тоді вона

                            Немов у Ворсклу з'їхала з гори.

                            Ще сніг ковтала повідь широченна,

                             рала ждав іще тужавий лан.

                            А під горою вишня наречена

                            Вже до віночка міряє туман.

                                                        Ліна Костенко

         Група 2. Ще біліють скрізь сніги, ще земля, мов би дитя, подрімує в своєму сповитку, а десь із надхмар’я скрадливо поглядає на землю сором’язлива Весна. На голові в неї рутвяний вінок, а в руках – квіти в завиточку – пуп’янки.

         Група 3. Так хочеться Весні теплим вітерцем на землю злинути, трав'яним різнобарв'ям її прикрасити. Набралася сміливості — і гайда в садочок на околиці села. Іде вона, а назустріч їй Зима — старенька бабуся. Учитель. Чи хотіли б ви побачити Зиму й Весну?.. А ось і вони (виходять двоє учениць, які опрацювали випереджувальне завдання)

        

         V. Контроль і корекція набутих знань і вмінь.

ü Лінгвістична гра. (За інтеракт. техн. кооперативного навчання — робота в малих групах.)

·        Вказати у діалозі Зими й Весни слова з орфограмою «Уживання апострофа». Обґрунтувати їх написання, навести власні приклади на таке ж правило.

Кожна з груп відповідає ланцюжком.

Орієнтовний зміст діалогу між Зимою і Весною

(За інтерактивною технологією ситуативного моделювання — рольова гра)

Зима. Доброго тобі здоров'я, дівчино-Весно. Рано ти прийшла, ой рано. Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь же на себе, Зимонько. Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Усе, що я напрацювала, ти з'їла й випила. Тебе всі бояться, від холоду тремтять. А я — царівна. Куди ступаю, сонце сяє, тепло прибуває, усе навколо оживає.

Зима. Гаразд, Веснонько. Як відгадаєш ти мої загадки — царюватимеш на землі, а ні — (грізно) снігом землю вкрию, морозом усе закую.

Весна. Які ж твої загадки? Загадуй.

Зима. Ішов довгов'яз, у землю ув'яз, із землі всіх повиганяв. (Дощ)

* * *

Чорномазий, білодзьобий,

За плугом поважно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить —

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак)

* * *

Одне рядно сім баб тягло. (Хмара)

VI.    Підсумок уроку.

ü Бесіда за питаннями.

1.      За якої умови після б, п, в, м, ф апостроф не пишемо?

2.      У яких випадках після р пишемо апостроф?

3.      Після яких префіксів пишемо апостроф?

4.      У яких іменах чи прізвищах людей пишемо апостроф?

ü Гра «Я— письменник». (За інтеракт. технологією ситуативного моделювання — рольова гра.)

•        Зі словосполученнями, поданими в довідці, скласти кілька зв'язних за змістом речень про весну; обґрунтувати написання слів з орфограмою «Уживання апострофа». Довідка: рясні дощі, зелений ряст, жваві ластів'ята, лагідне повітря, росяні трави, молоде верб'я, заквітчані сади, солов'їні пісні.

•        Скласти й записати поетичне закликання весни за таким початком:

Скоріш, люба весно,

До нас прибувай...

ü Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

VII. Пояснення домашнього завдання.

1.      Опрацювати §27.

2.      Вправа №374 (письмово).

3.      Написати міні-розповідь «Що мені відомо про свято Стрітення», використавши слова з орфограмою «Уживання апострофа» (за бажанням).

Образ Лиса з казки «Фарбований Лис» І. Я. Франка. Викриття в образах тварин негативних людських якостей

Конспект уроку з української літератури

в 5 класі

Тема:     Образ Лиса з казки «Фарбований Лис». Викриття в образах тварин негативних людських якостей

Мета:  допомогти учням глибше усвідомити зміст кари, навчати самостійно оцінювати вчинки і поведінку дійових осіб, характеризуючи образ Лиса, риси його вдачі; розвивати увагу, вміння логічно мислити, наводити переконливі приклади

Виховна мета:  виховувати осмислення наслідків брехні , лицемірства, зарозумілості і хвалькуватості в житті людини

Тип уроку:  урок закріплення знань, умінь і навичок

Обладнання: портрет І. Франка, учнівські ілюстрації до казки

Девіз уроку: «Посміхайся та будь уважним і активним на уроці»

І хто б там що б кому не говорив,

А згине зло і правда переможе

                                                                                                  Л. Костенко

Проблемне питання: над чим нас змушує задуматись образ Лиса?

Хід  уроку

І. Інтерактивна вправа:  побажати один одному успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Організаційний момент:

Учитель.

Усі сідайте тихо, діти,

І домовляймось – не шуміти,

Руку гарно піднімати,

Чітко, влад відповідати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати.

То ж  гаразд, часу не гаєм

І урок вже починаєм.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності  - забезпечення емоційної готовності до уроку.

Виразне читання ученицею поезії:

Чого Лис нездужає!

Ой у лісі калюжа є,

          А чого Лис нездужає?

          У калюжі мочить губи,

          А на сонці гріє шубу.

          Шуба в Лиса притерта,

          Губи в Лиса надуті,

         А усе за курятину,

         А усе за гусятину,

         Та усе за поросята.

         Доведеться пропадати…

         Ой у лісі калюжа є,

        А чого Лис нездужає?

Учитель: -  Які асоціації викликає у вас прочитана поезія?

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Графічний диктант ( якщо твердження правильне - +, неправильне – )

1. Казка – це вид усної народної творчості.

2. Слово казка утворено від слова «розповідати».

3. Слова, якими традиційно починається казка називаються «зачин».

4. Казки бувають народними та літературними.

5. Тема казки «Фарбований Лис» - зображення історії хитрого Лиса, який постраждав через свій обман.

6. У казці за звичай зло перемагає добро.

7. «І жили вони довго і щасливо» - ці слова називаються кінцівкою.

8. Казки, в яких діють чарівні предмети, називаються побутовими.

9. Приховане зображення рис характеру людей через вчинки звірів – це алегорія.

10. Казка «Фарбований Лис» - є народною.

V. Перевірка домашнього завдання, перегляд  учнівських ілюстрацій.

VІ. Оголошення теми і мети уроку

1. Вступне слово вчителя

На  попередньому уроці ми розпочали подорож країною казок. Казка – улюблений жанр дітей. Протягом віків вона вселяла віру в перемогу добра над злом, бентежила розповіддю про героїчне і фантастичне.

Сьогодні ми продовжуємо подорож країнами казок. У багатьох казках  дійовими особами є тварини, в яких легко впізнати людей.

2. Теорія літератури

Приховане  зображення рис характеру людей через вчинки звірів – це алегорія.

3. Читання загадки про Лиса 

У темнім лісі проживає ,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місті не сидиться,

А зовуть  її… (лисиця)

4. Бесіда щодо образу Лиса

- Знайдіть у тексті опис зовнішності Лиса.

- Чим хвалився Лис перед іншими звірами?

- Чи зважився Микита на такий учинок?

- Чому Лисові не пощастило?

- Що примусило його залізти до смердючої бочки? Чи був у нього інший вихід?

- Як повівся Лис після невдалого полювання?

- Хто, за словами Лиса, виліпив його з небесної глини? Зачитати з підручника.

- Що ви знаєте про св.  Миколая? (учнівські повідомлення про                  св. Миколая).

- Чому, на вашу думку, І. Франко звернувся до образу св. Миколая?

- Як жилося лісовому народу з новим царем? (зачитати з тексту твору)

- Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?

5. Гроно

Запишіть риси характеру Лиса  у дві колонки ( позитивні і негативні).

Позитивні риси                                                 Негативні риси

                                               ЛИС

Розумний                                                             Гордий

Терплячий                                                           Хвалькуватий

Сміливий                                                             Пихатий

Спостережливий                                                 Обмежений

Рішучий                                                               Зарозумілий

Кмітливий                                                           Лицемірний

Спритний                                                             Користолюбний

                                                                              Боягузливий

                                                                              Хитрий          

                                          

6. Узагальнена  характеристика образу Лиса учнями.

7. Розв’язання проблемного питання (питання винесено на дошці).

              Очікувана відповідь учнів: образ Лиса змушує задуматись над тим, що не треба брехати, нахвалятися, потрібно бути чесним, говорити правду , тоді всі будуть  поважати тебе і довіряти.

VІІ. Рефлексія. Підсумок уроку.

- Поміркуй, така риса характеру,  як хитрість, позитивна чи негативна?

8. Хвилина творчості

- Учні складають та зачитують сенкани.

9. Читання вірша ученицею

***

                                                    На світі хитрий Лис жив,

                                                    Він дивнії діла творив.

                                                Як трапилася йому прикрість,

                                                    Він вигадав одразу хитрість,

                                                    І став володарем лісним

                                                    Хоч і не мав на це він права

 І між людьми, щоб знали ви,

                                                    Живуть «Остромисли» такі.

 Ви з ними дружби не водіть,

                                                    Бо можуть зрадити умить.

10. Заключне слово вчителя:

- Варто знати, що навколо є ще нечесні люди, тож треба не дати себе ошукати сучасному « фарбованому лисові». Утім не слід утрачати довіру до людей, якщо одного разу з тобою повелися нечесно.

VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок.

ІХ. Домашнє  завдання

 Додаток 1

Сенкани

Лис

Хитрий, фарбований

Співає, обманює, краде

Царем звірів хоче бути

Микита

                        Вовк Софія

Лис

Хвалькуватий, розумний

Творить, вигадує, хитрує

Він став володарем лісним

Остромисл

                        Чикальський Петро

Лис

Рішучий, спритний

Вихваляється, тікає, завиває

Ватажком лісових звірів є

Цар

                       Мандрика Валентина

 Розділові знаки при звертанні

Конспект уроку з української мови у 8 класі

Тема:  Розділові знаки при звертанні

Мета:  повторити й поглибити знання восьмикласників про розділові знаки в реченнях зі звертаннями; сформувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення зі звертаннями; розвивати творчу уяву та вміння складати речення зі звертаннями й використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і шану до рідного слова, патріотизм, відданість рідній землі.

         Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань

 Епіграф:    Кобзарю!

                            Знов до тебе я приходжу,

                            бо ти для мене совість і закон.

                                                     Ліна Костенко

        

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1.«Створюємо настрій»

Вступне слово вчителя.

Вірш, присвячений Шевченку

Тож відчуймо себе частинкою колективу,рідного краю-України, яку так палко любив і змальовував у своїх творах великий Кобзар:

Я так люблю її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю… 

Тож скажімо собі:

•         Я прийшов до школи…..

•         А щоб їх отримувати яким потрібно бути?

•         Чи друзі з тобою?

•         Чи готовий ти працювати?

•         Що ви очікуєте від уроку?

А я очікую від вас, що ви бедете уважними, старанними, доброзичливими один до одного. Кожному з вас я хочу побажати УСПІХУ :

У - успішним

С - самовпевненим

П – працьовитим

І –  інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

А зараз погляньте за вікно. Яка сьогодні погода? Яким словом можна висловити настрій? (радість, бажання). А тепер посміхніться один одному, мені. Стало у класі світліше… Побажайте товаришу успіхів. Стало сонячно…Стараймося бачити добре і красиве навколо нас. Адже наш девіз сьогодні:

                 Ми всі - одна сім'я .

                Ми всі – це безліч «Я» !

Отож,  до роботи, успіху вам і мені!

2. Перевірка домашнього завдання.

А. Двоє учнів зачитують написане побажання та лист, в якому використано звертання.

Б. Уявіть себе вчителями. Перевірте і оцініть знання своїх друзів. Які запитання поставите стосовно виконаного вами домашнього завдання? Подаруйте один одному запитання про речення:

- Назви звертання, яке ти використав у своєму побажанні, листі.

- Яке воно: поширене чи непоширене?

- Ащо таке звертання?

3. А тепер зверніть увагу на дошку.

Вставте пропущені слова. З яких творів ці рядки?

І група

•         …, де ти? Нема ніякої!

          Коли доброї жаль … то дай злої!

•         …    …!

…  …  …!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! («Тарасова ніч»)

ІІ група

•         Молися … : за Вкраїну

Його замучили колись. («Мені однаково»)

•         …  …  … , зійди над горою.

Поговорим тихесенько в неволі з тобою.(«Зоре моя вечірняя»)

ІІІ група

•         …  …! … …  ! Лихо мені з вами.

Нащо стали на папері сумними рядами? («Думи мої»)

•         Слава тобі,  …  , на весь світ великий,

на всю Україну. («Гамалія»)

Зробити синтаксичний розбір цього речення.

Діти, ви побачили, що всі речення на дошці взято із творів  Т. Шевченка. А як ви думаєте, чому саме ми звернулися до творчості Шевченка.

Недаремно й епіграф нашого уроку такий………..

Зверніть увагу на слово «кобзарю» . Це звертання. У формі якого відмінка воно стоїть?

•         Враховуючи звертання, що ви дізналися більше про просте речення?(Просте речення ускладнюється звертанням)

ІІІ. Оголошення теми уроку

Отже, сьогодні тема нашого уроку: «Розділові знаки при звертанні». Ця тема вам уже відома і ви усе зможете пояснювати самі. Не вірите? Переконайтесь!

ІV. Виконання завдань творчого характеру

•         Робота в парах

•         Зверніться до сусіда по парті, похваліть за добрий вчинок; порадійте його успіхам.

•         Зверніться до сусіда по парті, підтримайте після невдачі на уроці; втрати цінної речі.

Пам'ятайте : ніщо так не тішить вухо людини, як її власне ім'я

•         Робота з підручником

Молодці! Тепер звернемося до помічника-підручника. Ст. 182 «Запам'ятаймо»

•         Яка основна роль звертання? Приклад навести

•         Чи можна назвати за допомогою звертання тільки співрозмовника? (не тільки, можна висловити певне ставлення до нього)

  Н-д, Ти чого, шибенику, ревеш?- зневага

          Матусю рідненька, я так тебе люблю!

•         Які слова часто використовують при звертанні? – етикетні(шановна пані Тетяно)

•         Які є звертання за складом?-поширені й непоширені

•         А тепер на закріплення почутого виконаємо різнорівневі завдання

І група

Скласти 5-6 речень зі звертаннями до однокласників, до знайомих і незнайомих людей на тему «Ваше ставлення до знань рідної мови»

ІІ група

Вправа 300

ІІІ група

Вправа 301

Перевіримо, як ви засвоїли теоретичний матеріал. Будемо дослідниками.

•         Якими частинами мови бувають звертання?

•         Чи бувають звертання однорідними?

•         Яка граматична особливість звертання?

•         Яким голосом вимовляють звертання? Чим виділяють їх в усному мовленні? А на письмі?

•         Як виділяють емоційно-забарвлене звертання, якщо воно стоїть на початку речення?

4. А тепер відпочинемо. «Хвилинка духовності»

Добре, коли все в нашому житті все так, як ми хочемо: сонечко  сміється, всі здорові, поруч щирі друзі, у щоденнику високі бали… А якщо щось не так, ми подумки чи вголос звертаємо свої слова до Всевишнього, Матері Божої, ангелів-охоронців. Яку молитву ми знаємо усі? («Отче наш»). У цьому святому слові теж є звертання. Назвіть його і подумки попросіть у Господа про те, що для кожного з вас зараз важливо. І пам’ятайте, що вам є до кого звернутись і в радості , і в горі.

•         А тепер до вашої уваги «Розумне  перо»

Завдання на картках. Виписати речення зі звертаннями ввічливості, коректні. Запишіть їх. (роздаються листочки із записаними реченнями)

Висновок. Важливо не лише правильно будувати речення, а й не забувати про ввічливість та повагу до інших.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

- Чи задоволені ви результатами своєї роботи? Підніміть «квіточку» ті, хто все запам’ятав і вміє знаходити звертання та вводити його в речення. А «пуп’янок» підніміть ті, кому потрібна допомога. Будьте правдиві, насамперед перед собою. А я зрозумію, кому необхідна консультація та індивідуальне домашнє завдання.

- Оцінювання.

Дякую за працю.Ви всі були старанними і багато навчились. Але мені ще потрібна ваша допомога: на цьому листочку поставте бали собі за роботу на уроці. Це допоможе мені об’єктивно оцінити ваші відповіді. Пам'ятайте про справедливість!

-         Домашнє завдання

Для всіх § 15, впр. 309 – для тих, хто підняв пуп’янок ;

Скласти 6-7 речень із звертаннями на тему «Я мрію.»

Ви не сумуйте! Стрінемося знову.

Хай березень день при дні.

Вчимося разом – отже не одні.

Зустрінемось, поклонимося слову…

Бо «без мови рідної, юначе, й народу нашого нема!» А що це за дата 21 лютого?

  

У чому сенс життя?

(за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)

Урок-диспут

з української літератури у 10 класі

         Тема. У чому сенс життя? (за драмю-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»

         Мета. Проаналізувати проблеми драми-феєрії, визначити ідею твору. Розвивати вміння учнів аналізувати, висловлювати власні думки, аргументувати їх. Виховувати     високі моральні якості.

         Тип уроку. Уроек сприймання і засвоєння нових знань.

         Форма уроку. Урок-диспут.

         Обладнання. Ілюстрації до драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, уявний мікрофон, схеми.

         Епіграф. Своїм життям до себе дорівнятись

                                                                  Леся Українка

Хід уроку

         І. Організаційна частина.

         ІІ. Актуалізація опорних знань.

         Вступне слово вчителя

         Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

         Твори Лесі Українки навчили мене…

         Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-         З яким кольором у вас асоціюється слово «життя»? Обґрунтуйте.

         ІІІ.  Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

         Слово вчителя.

         У чому сенс життя? Ця проблема протягом віків хвилювала філософів, митців та і, зрештою, кожну мислячу людину.

         На  сьогоднішньому уроці ми на основі драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» з’ясуємо,  у чому  вбачала справжні цінності життя велика поетеса, як вона визначала суть призначення людини на землі, до чого закликала  своїх сучасників; поміркуємо над тим, що необхідно нам усім для повноцінного справжнього щастя.

         У продовж уроку ви повинні заповнити схеми, які є на кожній парті, з’ясувати, які уроки життя отримали сьогодні.

Ø Учні записують  у зошити тему уроку,, прогнозують особисто для себе очікувані результати.

ІV.   Сприймання і засвоєння нових знань.

Ø Із планом диспуту школярі ознайомлені заздалегідь.

План диспуту

1.     Високе призначення людини на Землі.

2.     Найнеобхідніша умова людського життя – воля.

     V. Формування опорних умінь і навичок.

Робота в групах.

-         Дати аргументовані відповіді на запитання, працюючи за колективно (у групі) складеним планом.

Для групи №1.

v У чому вбачає сенс життя дядько Лев? Водяник? Лісовик?

Для групи №2

v Що вважає щастям мати Лукаша? Чи були духовні скарби в Килини?

Для групи №3

v У чому вбачає сенс життя Лукаш?

Для групи №4

v Кого символізує образ Мавки?

Ø Учні колективно у групах шукають  відповіді на запитання, добирають цитати для підтвердження власних думок.

Інтерактивна вправа «Акваріум»

Ø Учні групи №1 і групи №2  обговорюють вголос завдання, інші – спостерігають, потім висловлюють власну думку.

Інсценізація

Ø Представники групи №3 інсценізують діалог Мавки і Лукаша від слів: «Не руш! Не руш!...»  до «…  заграй мені, а я поколишуся»

Бесіда за запитаннями.

v Як показано гармонію душ Лукаша і Мавки?

v Чим вас приваблює цей хлопець?

v Чому змінився Лукаш?

v Чому він зрадив Мавку?

v Як він поводиться у світі людей?

v Чи всі його вчинки шляхетні?

Бесіда-підсумок.

v Чому Леся Українка показала Лукаша вовкулакою?

(Той, хто зрікся духовного життя, згасив порив до прекрасного, -       перестав бути людиною).

v Який висновок зробимо з його прозріння?

     (Людина має в собі сили завжди з будь-якої прірви падіння піднятися на височінь людського духу,  крізь страждання, крізь усвідомлення своєї недосконалості вона стає мудрою, бо пізнає сенс свого буття, а якщо загине, то краплина мудрості, придбана в боротьбі, залишиться людям).

     Перевтілення.

Ø Виступ учня «Я   - Лукаш».

     Виступ представників групи №4

v За  що бореться Мавка?

(За утвердження краси серед людей, за своє місце в житті).

v Символом чого є Мавка?

3.     Краса людських взаємин – у любові.

4.     Мистецтво -     це цвіт душі, який треба оберігати.

     Бесіда за запитаннями.

v Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?

v З’ясуйте  тему та ідею цього твору.

     Інтерактивна вправа «Мікрофон».

v Які асоціації викликають у вас слова   «висока мрія» і «сіра буденщина»? як це пояснити?

     Робота над складанням схеми.

-         Заповнити схему «У чому сенс життя? (за драмою-феєрією Лесі Українки )» на основі відповідей однокласників.

v Які два світи показує нам Леся Українка у драмі?

v Хто з героїв є втіленням цих світів?

У чому сенс життя?                             Уроки життя

        Символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої проблеми із законами природи, живе любов’ю до людей і здатна на самопожертву).

v Чи завжди Мавка прекрасна?

(Так, навіть тоді, коли йде до Марища, бо наснажена світлим коханням і не кориться лиху, а бореться за красу життя).

v Чи могла б вона бути щаслива з хлопцем?

v За що Мавка отримала дар Божий – безсмертну душу?

v У чому сила останнього монологу Мавки?

        Читання вголос    учнівських творів «Я – Мавка».

        Художнє читання уривка з вірша О. Богачука

              Монолог Мавки

Я — Мавка. Я донька волинського  краю.

Я казка поліська, що довго блукала...

Мене чарівниця покликала з гаю,

І вийшла я з казки і піснею стала.

Від серця до серця, від краю до краю,

Несли мене Лесині крила невпинні.

Та де б не була я — завжди пам’ятаю,

Що рідна оселя моя — На Волині.

Я знаю, Що коси мої — це берізки,

Я знаю, що очі — озера блакитні.

Я знаю, що серце моє —українське,

В якому вогні засвітились досвітні.

        

         Евристична бесіда

v Чи було б затишно Мавці у нашому світі?

v Чи  завжди в кожної людини є два крила: красиве і корисне?

         VІ. Узагальнення і систематизація вивченого.

Ø Учні зачитують власноруч заповнені «Уроки життя» (схеми).

Бесіда за запитаннями.

v Що перемагає в боротьбі двох світів: піднесеного, духовного й дріб’язкового, буденного?

v Які людські цінності, життєві уроки утверджує драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»?

VІІ. Домашнє завдання й інструктаж до нього.

Написати твір-мініатюру «У чому сенс людського життя?» (за мотивами «Лісової пісні» Лес Українки).

VІІІ. Підсумок уроку.

1.     Заключне слово вчителя.

2.     Оголошення і мотивація виставлених учням балів.

Іван Франко. «Сойчине крило» - жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком».  Гуманізм новели

Урок з української літератури у 10 класі

Тема. Іван Франко  «Сойчине крило» - жіноча доля в новітній інтерпретації.  

           Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і

            «живим чоловіком». Гуманізм новели

Мета. Опрацювати зміст новели І.Франка. Розкрити світ почуттів і

           пристрастей, створений великим майстром, на основі прочитаного

           твору. Творчо осмислити основний морально-етичний пафос твору;

           неоднозначність образу Марії. Удосконалювати навички роботи над

           змістом твору, уміння учнів досліджувати особливості новели.

           Формувати вміння висловлювати власні думки. Розвивати логічне

           мислення, мовлення, увагу школярів. Виховувати інтерес до творчості

            І.Франка, чистоту й благородство почуттів.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

1.- Кожна людина неповторна особистість. Одна гарно малює, інша складає вірші, хтось створює шедеври.

А про нього говорять так: «Знаємо його як Великого Каменяра, вічного революціонера, українського Мойсея. І як зазначав М.Коцюбинський, «людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя  народного». Це людина, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється».

- Про кого ці слова?

2. Бліц-опитування.

- Які збірки І.Франка знаєте?

- Яка сподобалася найбільше? Чому?

- Яку будову має?

- Кому присвятив вірші?

- Які поезії стали піснями?

3. Пропоную послухати одну із них.

(В.Козловський «Чого являєшся мені у сні?»)

- Які думки й почуття викликала пісня?

4. Бесіда.

– Часто між закоханими тисячі  кілометрів. Як вони спілкуються між собою?

- Як це могло  відбуватися  в 1905 році?

5. Вірш.

Я так люблю твої листи,

Бо в них твого тепла частина,

Це – найдорожче, це безцінне,

Це вириває з самоти.

Я так люблю твої слова,

За ними теплота безмежна,

Гортаю тихо, обережно

Листи, і серце ожива…

Навіть коли життя безбарвне,

Сонце засмучене негарне,

У тих листах живе мій рай.

                    Костянтин Хмара

- Говорять, чужі листи читати не можна. А ми познайомимося з одним через сприйняття героїв твору.

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема уроку.

Завдання уроку:

-         опрацювати зміст новели;

-         розкрити багатогранність письменника через його твір, переживання, роздуми героїв;

-         творчо осмислити морально-етичний пафос твору;

-         виявляти власні життєві пріоритети.

Епіграф.

                                        Кохання – як вода – плавке та бистре, рве,                    

                                                           грає, пестить, затягає й топить.

                                                                                                       Леся Українка

IV. Сприймання учнями нового матеріалу.

1. Історія написання.

«Сойчине крило» було вперше надруковано в зб. «На лоні природи» в

1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька». За свідченням І.Франка, новела написана в грудні 1905 року. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

Що стало причиною написання сказати важко. Але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, втрат.

2. Словникова робота.

- Поясніть значення слів, що зустрічаються у творі.

Самітник – людина, яка відсторонюється від світу.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Адресат – одержувач листа.

3. Проблемне питання.

- Перед тим, як розпочнемо роботу над змістом твору, поставлю проблемне питання.

Чи може кохання повернути людину до життя?

4. Бесіда за змістом прочитаного.

- Назвіть головних героїв твору.

- Як Хома вирішив зустрічати Новий рік?

- Чи завжди він так святкував?

- Хто в цьому винен?

- Яку звістку отримав напередодні Нового року?

- А сам любив писати листи?

- Що знайшов у листі?

- Де взяла крила Маня?

- Про кого він дізнався з листа?

- Як склалося життя Сойки?

- Чи легко Хомі було читати листа?

Тема твору: історія кохання Хоми й  Мані, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення.

Сойка пише: «Це тільки нарис, скелет моїх пригод. На докладне оповідання не стало б ні папер, ані часу, ані сили».

5. Композиція твору.

- Яка композиція твору?

Твір оригінальний за своєю композицією. В експозиції ми дізнаємося про Хому, який святкує  своє сорокаріччя напередодні Нового року. Це скептик, якого не можна нічим здивувати. Проголошує кредо: «Жити  для  себе самого, з самим собою, самому в собі».

-         Поясніть ці слова.

Зав’язка твору – отриманий лист із незнайомою адресою. Коли читає його, то відбувається діалог двох закоханих сердець.

Лист є своєрідним композиційним центром.

-         У чому незвичайність часової організації твору?

Дійсно, фабульний час триває декілька годин, а сюжет охоплює життя героїні.

Розвиток дії – пригоди Марії.

Кульмінація – чи зможе пробачити Хома Сойку.

Розв’язка – повернення Марії.

6. Асоціативний ланцюжок.

- Як склалося життя  Сойки після розлуки з коханим?

- З якими чоловіками звела її доля?

Хома(Массіно) – Генрись -  Зигмут – Володимир Семенович – Свєтлов – розбійник Сашка – капітан Серебряков – Микола Федорович.

-         Як виглядав Генрись, коли познайомився з Марією?

-         Як зустрілася Сойка з Володимиром Семеновичем?

-         Чим займався Свєтлов?

7. Вибіркове читання.

1.Ким був Генрись?(Злодій).

2. Що зробив Володимир Семенович із Марією?(Програв у карти).

3. Як жилося з капітаном Серебряковим? (Жила разом з його дружиною).

Отже, нелегко було Марії.

Основна думка твору: потрібно берегти те, що маєш.

8. Бесіда.

– Чи були в героїні моменти слабкості, коли вона не мала виходу із ситуації?

- Що вона хотіла зробити з собою?(Повіситися, втопитися).

- Як ви думаєте, що її стримувало?

9.Жанр твору.

 І.Франко визначив жанр твору як оповідання. Чи погоджуєтеся ви?

Так, «Сойчине крило»  має ознаки новели: напружений сюжет, драматизм твору, незвичайне закінчення.

Жанр:  новела.

10.Життя героїні дуже складне, схоже на сон.

- На який сон схоже життя героїні?

(Уривок  зачитує учениця).

« Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь скажені собаки, якісь дикі звірі. Женуть щодуху, з різних боків. Ти біжиш із усієї сили, швидше, швидше, а вони за тобою. А з боків усе нові. Ось і спереду забігають. Ти вбік скачеш і знов біжиш. Рад би летіти, а тут у тебе ноги слабнуть, робляться мов олов’яні. Щось немов хапає за них. Ти падеш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш, летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, дух у груді заперло, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було перед хвилею, сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а тижні, місяці, роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати, відівчилася боятися чого-небудь».

11. Характеристика головної героїні.

- Якою ж постала перед нами Марія?

(Відповідає учениця).

-         Доповніть розповідь цитатами.

12. Образ Массіно.

- Яким постає на початку твору Хома?

- Чи кохав він Маню?

- З чого це видно?

- Чи здатний він на всепрощення?

- Дійсно, це вже жива людина: «Де ти, озовися? Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Може, і я прокинуся, і стрясу з тебе ті пута, і рвонуся до нового життя!»

13. – Що спільного між цими героями? (Глибокі почуття, перевірені часом; бажання щастя).

14. Твір прочитується як парадигма  втечі – порятунку.

- Доведіть це.

15. Символи.

Сойчині крила – кохання.

Сукня героїні – збережене  почуття.

Дзвінок у двері – повернення любові.

16. Займи позицію

- Чи зміг би я пробачити Марію?

17. - У чому гуманізм новели?

- Чи актуальний твір сьогодні?

18. Пояснення проблемного питання, епіграфа.

- В огляді «Новини нашої літератури» А.Крушельницький відзначив, що «Сойчине крило» зі зб. «На лоні природи» - «найбільш  інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить усім любов на незвичайний високий п’єдестал – обтрясає її, що так скажу, із земських пут…».

V.Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.

Виконати  завдання на с.141-142; прочитати драму «Украдене щастя»

Додаток 1

  Значним кроком на шляху оновлення вітчизняної літератури стала мала проза Франка 1900-х років, позначена драматичним напруженням пристрастей, концентрацією дії та замкнутістю форми. У своїх творах письменник звертається до аналізу неординарних людських характерів, часто одержимих пристрастю, до складної взаємодії свідомого та несвідомого в їхній поведінці. Особливе місце належить повісті-новелі "Сойчине крило". У рецензії                   А. Крушельницького на збірку "На лоні природи" (1905) "Сойчине крило" відзначене як "найбільш інтересне" оповідання, де на найвищий п'єдестал автор підніс любов. 

     Герой-"відлюдько" (оповідання має підзаголовок "Із записок відлюдька") у новорічну ніч отримує листа від своєї давньої коханої. Зазнавши колись важкої втрати, головний герой занурився в егоїстичне, самозакохане життя. У своїх "записках" "відлюдько- інтелек-туал" змальовує світ свого відчуження від людей, заборолом від яких є штучні, хоча мистецькі витвори культури. Поміж улюбленими авторами у комфортабельному інтер'єрі "відлюдька" — томи Ґете, Емерсона, Рескіна, журнальна стаття Уальда про Ісуса Христа. Це й зневірений самолюб живе сам для себе і з самим собою, навмисне відсторо-нившись від усього світу: "Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником... Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі!" 

        Але палкий, пристрасний лист колишньої коханої, пекуча сповідь її багатостраждаль-ного життя розірвали пута з відлюдницької душі, розбудили співчуття, готовність відчути муки й радощі, боротьбу й розчарування — усе те, що містить у собі смак існування. "Невже вона та, яку я від трьох літ споминаю між померлими? Та, якої нагле і загадкове щезнення ввігнало в гріб її батька, а мене випхнуло з кипучої течії громадської праці і загнало в отсю тиху, відлюдну пристань? Вона в остатніх днях нашого товаришування любила називати себе сойкою і все дразнила мене тою сойкою, що гніздилася перед моїм вікном, поки вона не вбила її. Невже се з тої самої сойки крило?" 

         Читаючи цього листа, герой фактично інсценізує його, перетворюючись на глядача і переживаючи момент духовного просвітлення. Далі сюжет розгортається, як у романтичній мелодрамі: несподівано повертається героїня, а драматичні події, які вона описує в листі, виявляються випадковими та не аргументованими. Достатньо частим у творах Франка є образ "фатальної" жінки, який набуває особливого, майже демонічного забарвлення. 

        Психологічна колізія повісті "Сойчине крило" також пов'язана з проблемою гри та природності, кожен з персонажів має своє амплуа. Манюся (Сойка) — втілення стихійної жіночності. її історія починається романтичним бажанням життя, наповненого пригод, а закінчується перетворенням на "забавку" для чоловіків. Хома, якого романтична героїня називала Массіно, схильний до меланхолії та нещасливий у теперішньому житті. Хома має аналітичний, зовсім не схильний до романтики характер: "Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дражнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі". 

        Героя, який сам пробив собі дорогу, Мануся вважає егоїстичним і дуже поміркованим. Проте Хома здатен співчувати і, довідавшись про те, як немилосердно вчинило життя з його колишньою коханою, пробачає її, відгукується на поклик давнього кохання. Так пись-менник підносить живе людське почуття, яке розбиває всі штучні ситуації впорядкованого світу: "Голубочко моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Нехай його подих донесе хвилю дійсного, ши-рокого, многостраждущого життя в моє слимакове, паперове та негідне існування! Може, й я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвонуся до нового життя, життя "у вірі, надії, любові"!" Манюся теж сповнена почуттів до Хоми: "...ти в моїм житті був тим палким сонцем, яке змушує квітку розвитися, і розпуститися, і відкрити свою чашечку, і розлити свої найкоштовніші пахощі". Саме внутрішнє переродження, психологічну трансформацію персонажа майстерно зображує Франко. Цим він стверджує, що людина зможе залишитись гідною свого імені і не ховатись у сіру буденність.