Опис досвіду





Опис досвіду роботи
вчителя української мови та літератури
вищої кваліфікаційної категорії
Топорівського навчально-виховного комплексу    
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Зелізко Ірини Петрівни



На мою думку, я належу до щасливих людей, адже, навчаючи, маю змогу навчатися, вдосконалюватися сама, шукати творчі підходи до педагогічних проблем, повноцінно використовувати свій життєвий потенціал.
Життя доводить, що в складних умовах саме творча , креативна людина найкраще працює, орієнтується, приймає рішення, тому і я старалася виховати в собі рішучість, вміння не зупинятися на досягнутому, сміливо мислити,  бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.
Уроки рідної мови та літератури для мене - не лише можливість пізнавати душу мого народу, насолоджуватися мелодійністю його пісень, захоплюватися неперевершеною творчістю його корифеїв, а й  напружена, науково організо-вана й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем. Саме вона   розвиває творчі здібності учнів; диференціює та індивідуалізує процес навча-ння; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
У сучасних умовах навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю ” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
На мою думку, саме використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні й сприятливі умови розвитку учнів, всебічно реалізує їх природний потенціал, виховує особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. За допомогою інтерактивних вправ  можна глибше осмислити актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною. Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань,вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку творчого мислення . Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності. Активність учня як співтворця навчально-виховного процесу забезпечується на всіх його етапах. Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв’язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом,уявним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем,викладачем тощо. Отже, інтерактивне навчання – передовсім, діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія вчителя і учня.
Нові підходи до організації навчання роблять навчальний процес різноманітним, цікавим та ефективним.
На мою думку, урок словесності – це урок виховання великої чутливості до Слова. Урок, на якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється добром і любов’ю. У наш час освіта повинна підготувати до життя нове покоління людей. Звідси і випливають вимоги до системи освіти : виховати активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати нестандартні задачі. Зміна вимог до системи освіти, її модернізація зумовила вибір теми, над якою працюю,- «Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури». Виходячи із завдань освіти, продиктованих вимогами часу, поставила собі мету: активізувати можливості кожної дитини, розвивати особистість, здатну до творчого пошуку, самостійних висновків і рішень; особистість, що самовдосконалюється , всебічно розвивається та духовно збагачується; здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Сьогоднішні діти – майбутнє України . Тому своє педагогічне кредо сформулювала так : «Педагогічна ідея – це повітря, у якому розправляє крила педагогічна творчість».
На своїх уроках не просто хочу дати суму знань, а формую життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій , що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови учні не тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися, самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її . Інтелект без душі мало чого вартий, тому намагаюся в кожному учневі будувати духовний храм. Адже саме високодуховна людина дбатиме не тільки про себе , а й про добробут рідної землі. На уроках української літератури виховую гордість за свій народ, віру у краще майбутнє нашої держави.
Однією з важливих умов навчання  є зацікавленість учнів. Атмосферу зацікавленості створюю такими методами:
- нестандартним формулюванням теми уроку, наприклад: «Феномен доби чи зламана калина? (Роздуми про долю П.Тичини)»; «Бетховен українського слова (життя і творчість В.Стефаника)»; «Як народжується і вмирає кохання (інтимний світ Євгена Рафаловича)»; «Довга дорога … до самого себе (образ Лукаша)»; «У майстерні слова (способи творення слів)» тощо;
 - повідомлення незвичної форми уроку: урок-репетиція, подорож, гра, літературний суд, дослідження;
 - оригінальним вступом;
 - визначенням виду роботи учнів на певних етапах уроку: робота в парах, в групах;
 - вдало сформульованими запитаннями , які пробуджують емоційну та пізнавальну активність школярів («Знайти точне запитання, - переконував Є.Ільїн, - це свято».);
 - умілим добором методичних прийомів;
- використанням музики й живопису , які сприяють розвитку уяви, викликають різноманітні асоціації.

На мою думку, використання на уроках інтерактивів створює необхідні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, за яких учень сам відкриває, здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Учень має можливість самореалізуватися, самовдосконалюватися й , що надзвичайно важливо, самоствердитися. Адже його знання, практичні навички, уміння, комунікативні здібності спираються на особисті зусилля. Учень не просто розв’язує поставлену перед ним проблему , а долає труднощі, що виникають у процесі роботи , шукає шляхи розв’язання, висловлює свою думку та відстоює її , робить висновки, розвиває свою пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми співробітництва.

 Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації. У процесі навчання виступаю як рівноправний партнер учнів, виконую організаційні та консультаційні функції. Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів практикую проведення таких нетрадиційних уроків:
-         інтегровані ( «Погляд з минулого у майбутнє» (І. Франко . Повість «Захар Беркут»), 7 клас);
-         у формі змагання: вікторина, турнір філологів,  лінгвістичний конкурс,естафета, ділова або рольова гра ;
-         уроки, що імітують культурні заходи: заочна екскурсія, урок-подорож.(Урок – подорож «Нащадкам козацького роду». За повістю А. Чайковського«За сестрою», 7 клас );
-         уроки із застосуванням фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, ( урок – казка «Наш друг – Апостроф!», 5 клас);



-         уроки, засновані на відомих у суспільній практиці жанрах, формах і методах роботи: лінгвістичне дослідження, аналіз філологічних матеріалів,історичний коментар, рецензія, репортаж, інтерв’ю, диспут ( урок - диспут «У чому сенс життя? (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»»,10 клас );
-         урок – дослідження, урок формування практичних умінь і навичок (урок - пошук «Симфонія людської душі й природи за новелою                      
  М. Коцюбинського  «Іntermezzo», 10 клас).
На уроках української мови та літератури використовую такі інтерактивні методи та прийоми:
«Знайди помилку».Свідомо допускаю в прочитаному або написаному заздалегідь тексті чи реченні помилку, яку потрібно помітити.
«Словограй». Кожній команді пропоную кілька карток з написаними словами. Завдання: першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, другій команді — ті, на яких слова написані неправильно. Слова для карток: проїзний, їжжу, сузіря Велика Ведмедиця, будьколи, казна-хто, будь-у-кого, тьмяний, теривені, півгодини, пів яблука,вічливість, дитясла, Вінниччина, секрет, апельсин, ливада, священник.
«Загадкова торбинка». Гра сприяє активізації та розвиткові розумових і мовленнєвих здібностей учнів, мислення, пам’яті, виробленню уваги, спостережливості. Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал.
Дубль-диктант. Диктую слова з орфограмами, а учні повинні зразу ж записувати слова на те саме правило.
Кросвордний диктант. Диктую не саме слово, а його тлумачення, учні записують відповідь.
Літературний диктант. Пропоную  10—12 запитань з теми, учні записують відповіді, а потім один одному перевіряють роботу і виставляють оцінки.
 «Мікрофон». Ставлю запитання класові та пропоную певний предмет (ручку, олівець), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі беручи слово.
«Мозковий штурм».Чітко формулюю проблемне питання. Пропоную всім висловити ідеї, коментарі, пов’язані з цією проблемою. Діти записують усі пропозиції на аркуші паперу. Наприкінці обговорюємо й оцінюємо запропоновані ідеї.
Робота в малих групах. Об’єдную учнів у групи. Даю кожній групі конкретне завдання. Стежу за роботою в групах, надаю необхідну допомогу. Групи представляють результати колективної діяльності.
«Займи позицію». На дошці плакати «за», «проти», «це складне питання». Пропоную  учням висловити власну позицію щодо матеріалу уроку. Вибираю декількох учасників і прошу їх обґрунтувати свою позицію.
«Незакінчене речення». Завдання може бути усним і письмовим. Наприклад: «Для мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я навчився…».
 «Мислитель». Даю учням завдання скласти сенкан до певного поняття. Потім вони обмінюються творчими роботами в парах чи групах з подальшим аналізом та оцінюванням їх.





Робота в парах «Пограємось у слова». Один учень записує іменник, а другі добирають до нього прикметник тощо. Можна розширити кількість учасників групи, що передбачатиме добір або інших прикметників, або слів інших частин мови.
Робота в малих групах «Єдинопочаток».  Учні складають тексти, в яких усі слова починаються з тієї самої літери.
 «Запитання в подарунок». Учні мають сформулювати щонайбільшу кількість запитань за темою уроку, потім обмінюються запитаннями й готують на них відповіді.
«Розмалюй речення». Для учнів 5 класу пропоную непоширені речення, які учні повинні доповнити другорядними членами.
«Мовний етикет». Робота у групах. Завдання: в коротких діалогах озвучити вітання з друзями, прощання з батьками, запрошення на день народження, розмова по телефону.
«Буктрейлер». Створення групою дітей сучасної реклами на книгу.
«Колаж». Встановлення відповідності між сюжетними малюнками та уривками твору з метою посилення сприйняття сюжету.

«Метод проектів». Система навчання, за якою учні здобувають знання у процесі планування і виконання практичних, творчих завдань.
«Постер». Художньо-наукове оформлення плаката з метою кращого засвоєння навчального матеріалу.

Уроки української літератури проводжу з використанням інтеграції знань учнів з історії, мистецтвознавства, народознавства тощо. На мою думку, потрібно використовувати і музичне оформлення уривків з тексту, віршів, ілюстрування прочитаного тексту, виконувати пошукову роботу , проблемно-пошукові завдання, лінгвістичне дослідження, тести, поетичну хвилинку, лінгвістичне спостереження, роботу з таблицями, огляд-конкурс, міні-лекції, творчий диктант, написання листа улюбленому герою чи автору. На уроках до роботи  стараюся залучати (тією чи іншою мірою) усіх учасників навчального процесу.   Нові  технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати оригінальні ідеї . На мою думку, на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов’язково словесного озвучення.
На уроках мови та літератури практикую ще й використання різноманітних ігрових завдань. Вважаю, що вони сприяють підвищенню творчої діяльності учнів. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.
Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Найрозумніший», «Хто швидше», «Ти – учитель» тощо.
Вважаю, що такі ігри  можна використовувати на будь-якому етапі уроку.
У 5 класі при вивченні теми «Антоніми» під час актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :
    Куций хвіст і довгі ноги.
    Уночі і вдень – тривоги.
    Миру й спокою не знаю:
    Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)   
Підкреслюю крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).
Вправа «Мозковий штурм» допомагає оптимально перевірити домашнє завдання:
-    Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
-    Що можна сказати про значення даних слів?
-    Що можна сказати про їх належність до частин мови?
-    Як називаються такі слова?
На етапі формування вмінь і навичок у 5 класі при вивченні теми «Вживання апострофа» пропоную учням розв’язати ребуси, пояснити написання даних слів.
           7Я (сім’я),  гір   я (підгір’я).
                              під                                     
          Гра «Аукціон» (Тема: «Фразеологізми» )
Проводиться у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.
Гра «Орфографічна естафета»
Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записую слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – рукавичка - ательє…).

Кожен урок – це творча співпраця вчителя і учнів, яка пробуджує в дітях бажання мислити і творити, досліджувати й аналізувати,самовдосконалюватися і досягати успіху. Тільки поставивши дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, ми можемо побачити очі, що горять жагою відкриття, і відчути, що працювати потрібно тільки так.
Переступаючи поріг школи, слід пам’ятати слова А.Макаренка:
«Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності» .





Немає коментарів:

Дописати коментар